Що таке стагфляція?
Зміст
Вступ
Що таке стагфляція?
Стагфляція та інфляція
Чому виникає стагфляція?
Як боротися зі стагфляцією?
Як стагфляція може вплинути на ринок криптовалют?
Стагфляція за часів нафтової кризи 1973 року
Висновок
Що таке стагфляція?
Головна сторінка
Статті
Що таке стагфляція?

Що таке стагфляція?

Новачок
Опубліковано May 20, 2022Оновлено Sep 28, 2022
8m

Короткий зміст

Стагфляція описує стан економіки з високим рівнем безробіття разом із стагнацією чи рецесією, і зростанням цін (інфляцією). Існують стратегії для боротьби з рецесією та інфляцією окремо, але оскільки це конфліктуючі ефекти, їх комбінація робить стагфляцію складною для контролю.


Вступ

З одного боку, стагнацію економіки та рецесію можна стримувати шляхом збільшення грошової маси. В результаті позики стають дешевшими за рахунок зниження відсоткових ставок. Великі об'єми вільних грошей, у свою чергу, стимулюють збільшення економіки та створення робочих місць, що допомагає запобігти рецесії.

Економісти і політики, навпаки, намагаються контролювати зростаючу інфляцію за допомогою скорочення грошової маси, сподіваючись таким чином уповільнити економічне зростання. Вони підвищують відсоткові ставки, роблячи позики менш доступними. Таким чином змушуючи компанії та споживачів скорочувати свої витрати, і тоді знижений попит зупиняє зростання цін.

Однак ситуація може погіршитися настільки, що рецесія протікатиме одночасно з високою інфляцією – це і називається стагфляцією. Давайте ж докладніше розглянемо поняття стагфляції, а також причини її виникнення та можливі рішення.


Що таке стагфляція?

Стагфляція – це макроекономічна концепція, запропонована у 1965 році британським політичним діячем Іеном Маклеодом. Назва представляє комбінацію стагнації та інфляції, описуючи економіку, що переживає мінімальне або від'ємне економічне зростання та високий рівень безробіття у поєднанні зі зростанням споживчих цін (інфляцією).

Типові стратегії контролю одного з цих явищ можуть призвести до посилення іншого, через що стагфляція стає серйозною проблемою для уряду або центрального банку. Зазвичай високий рівень зайнятості позитивно корелює з інфляцією, але не у випадку стагфляції. 

Зазвичай економічне зростання країни вимірюється за валовим внутрішнім продуктом (ВВП), який напряму пов'язаний із рівнем зайнятості населення. Якщо рівень ВВП низький, а інфляція зростає, затяжна стагфляція може призвести до фінансової кризи.


Стагфляція та інфляція

Як ми згадували раніше, стагфляція є поєднанням інфляції та економічної стагнації. Інфляцію можна визначати по-різному: зазвичай під нею мається на увазі зростання цін на товари та послуги. Одна її також можна охарактеризувати загальним зниженням купівельної спроможності валюти. 


Чому виникає стагфляція?

Стагфляція виникає, коли цінність грошей знижується одночасно із уповільненням зростання економіки та зниженням пропозиції товарів та послуг. Причини стагфляції залежать від історичного контексту та економічного підходу до їхнього розгляду. Існує безліч теорій, що пояснюють причини стагфляції, серед яких можна виділити монетаристську, кейнсіанську та нову класичну моделі. Давайте подивимося на декілька прикладів.

Зіткнення монетарної та фіскальної політики

Центральні банки, наприклад Федеральна резервна система США, управляють пропозицію грошей та контролюють економіку. Сукупність цих заходів контролю називається монетарною політикою. Уряди також впливають на економіку, регулюючи політику витрат і оподаткування, відому як фіскальна політика. Проте зіткнення фіскальної та монетарної політики може призвести до посилення інфляції та уповільнення економічного зростання. Поєднання заходів щодо зниження витрат споживачів зі збільшенням грошової пропозиції може зрештою призвести до стагфляції.

Наприклад, уряд вирішує підвищити податки, внаслідок чого у населення залишається менше вільних грошей. У цей час центральний банк проводить кількісне пом'якшення (друк грошей) і знижує відсоткові ставки. Політика уряду уповільнює зростання економіки, тоді як центральний банк збільшує грошову масу, що призводить до інфляції.

Поява фіатної валюти

У минулому більшість великих економік світу прив'язували свої валюти до золота. Цей механізм називався золотим стандартом, але після Другої світової війни від нього відмовилися. Скасування золотого стандарту та його заміна на фіатну валюту усунула обмеження, пов'язані із пропозицією грошей. Хоча це й дозволило полегшити контроль за економікою для центральних банків – виник ризик негативного впливу на рівень інфляцію і зростання цін через це.

Збільшення вартості енергоресурсів

Різке підвищення вартості виробництва товарів та послуг також може призвести до стагфляції. Такий взаємозв'язок особливо притаманний для енергоресурсів і відомий як дефіцит пропозиції. Споживачі також страждають від підвищення цін на енергоресурси, насамперед від подорожчання нафти.

Якщо виробництво товарів дорожчає, ціни зростають, а у споживачів залишається менше вільних грошей через витрати на комунальні послуги та транспорт, тоді стагфляція стає вкрай ймовірною.


Як боротися зі стагфляцією?

Боротьба зі стагфляцією здійснюється за допомогою фіскальної чи монетарної політики. Вибір між якими залежить від економічної школи. 

Монетаристи

Монетаристи (економісти, які вважають, що управління грошовою пропозицією найважливіше) стверджують, що необхідно контролювати в першу чергу інфляцію. 

Для цього монетаристи рекомендують скорочувати пропозицію грошей, що зумовлює зниження загальних витрат. В результаті споживчий попит знижується, а ціни на товари та послуги падають. Однак така політика не стимулює зростання економіки. Ріст доведеться стимулювати вільною монетарною політикою у поєднанні з фіскальною політикою.

Економісти, орієнтовані на пропозицію

Інша економічна школа прагне збільшення пропозиції в економіці за рахунок зниження витрат і підвищення ефективності. Контроль за цінами на енергоресурси (якщо це можливо), інвестиції в ефективність та субсидії на виробництво допоможуть знизити витрати та збільшити пропозицію в економіці. В результаті можна буде знизити ціни на товари, що стимулюватиме економічне зростання та знизить безробіття.

Рішення на основі вільного ринку

Деякі економісти вважають, що найкращий спосіб подолати стагфляцію – це не контролювати її. Попит і пропозиція зрештою зупинять зростання цін, оскільки споживачі не зможуть купувати товари, які дорожчають. В свою чергу скорочення попиту призведе до зниження інфляції. 

Вільний ринок також дозволяє ефективно розподіляти робочу силу та знижувати безробіття. Однак для успішної реалізації цього плану можуть знадобитися роки чи десятиліття низького рівня життя для населення. Як колись сказав Кейнс, "зрештою ми всі мертві".


Як стагфляція може вплинути на ринок криптовалют?

Оцінити вплив стагфляції на криптовалюту досить важко. Однак ми можемо зробити деякі прогнози, припускаючи, що умови на ринку залишаться незмінними.

Мінімальне або від'ємне зростання

Економіка, що ледь зростає або скорочується, призводить до стагнації рівня доходів або навіть до їх зниження. У цьому випадку у споживачів залишається менше вільних грошей. Це призводить до скорочення інвестування в криптовалюту та збільшення продажів, оскільки роздрібним інвесторам необхідні фіатні гроші для повсякденних витрат. Повільне чи негативне економічне зростання також спонукає великих інвесторів скорочувати свої активи з високим рівнем ризику, включаючи акції та криптовалюти.

Заходи уряду щодо боротьби зі стагфляцією

Зазвичай уряд спочатку намагається контролювати інфляцію, а потім вирішує проблеми зростання та безробіття. Інфляцію можна стримувати шляхом скорочення грошової маси та підвищення відсоткових ставок.

В результаті ліквідність зменшується, оскільки люди зберігають свої гроші у банках, а позики дорожчають. Зі зростанням відсоткових ставок, інвестиції з високим ризиком та високою прибутковістю стають менш привабливими. Тому в період підвищення процентних ставок і скорочення грошової маси, попит та ціни на криптовалюту можуть знижуватися.

Як тільки уряд візьме інфляцію під контроль, він, ймовірно, спробує стимулювати зростання. Зазвичай це робиться за допомогою кількісного пом'якшення та зниження відсоткової ставки. У цьому випадку збільшення грошової маси позитивно вплине на криптовалютні ринки.

Зростання інфляції

Багато інвесторів стверджують, що Bitcoin може бути добрим засобом захисту від зростаючих показників інфляції. В умовах зростання інфляції, зберігання коштів у фіаті без нарахування відсотків знижує реальну цінність грошей. З метою зберегти свої кошти і навіть отримати прибуток багато хто купує Bitcoin. Це пов'язано з тим, що інвестори розглядають BTC як хороший засіб заощадження через його обмежений випуск та пропозицію.

Історично, ця стратегія хеджування насамперед підходить для інвесторів, які накопичували Bitcoin та інші криптовалюти протягом багатьох років. Хеджування буде особливо ефективним під час або після періодів інфляції та економічного зростання. Однак використання криптовалют як хеджування від інфляції може не спрацювати в більш короткий термін, особливо в періоди стагфляції. Також не варто забувати про підвищену кореляцію між криптовалютами та фондовими ринками.


Стагфляція за часів нафтової кризи 1973 року

У 1973 році Організація арабських країн-експортерів нафти (ОПЕК) оголосила нафтове ембарго для групи країн. Це рішення було реакцією на підтримку Ізраїлю у війні Судного дня. Після різкого скорочення поставок нафти, ціни на неї зросли, що призвело до дефіциту поставок та зростання цін на продовольчі товари. Це призвело до величезного зростання рівня інфляції.

В США та Великобританії центральні банки стимулюють економіку шляхом зниження відсоткової ставки. Знижені відсоткові ставки роблять отримання кредитів доступнішим і стимулюють витрачати, а не економити. І навпаки для стримування інфляції використовується підвищення відсоткових ставок та стимулювання споживачів до накопичення.

Оскільки витрати на нафту та енергоресурси становлять значну частину споживчих витрат, а зниження відсоткових ставок не стимулювало достатнього зростання, у багатьох західних країнах у той період спостерігалася висока інфляція та стагнація економіки.


Висновок

Стагфляція є унікальним явищем для економістів і політиків, оскільки інфляція та стагнація вкрай рідко відбуваються одночасно. Інструменти боротьби зі стагнацією часто призводять до інфляції, а стратегії контролю інфляції – до повільного або від'ємного економічного зростання. Тому під час стагфляції необхідно вивчати макроекономічний контекст та його фактори, серед яких грошова маса, відсоткові ставки, попит та пропозиція, а також рівень зайнятості.