Головна сторінка
Глосарій
Монетарна політика

Монетарна політика

Середній рівень
Матеріали спільноти - Автор: Allister Davis


Монетарна політика – це політика, яку розробляє і приймає влада для контролю грошової маси та відсоткових ставок у країні. У більшості випадків процесом керує центральний банк або валютна рада.
По суті, метою монетарної політики є забезпечення економічної стабільності шляхом контролю інфляції і відсоткових ставок. Така політика може бути або стримувальної, або експансивною. 

Стримувальна монетарна політика відноситься до механізму контролю економіки країни для підтримки відносно повільних темпів зростання. Наприклад, центральний банк може підвищувати відсоткові ставки для комерційних банків, щоб зменшити кількість грошей в обігу. Зменшення пропозиції грошей призведе до того, що темпи інфляції або зменшаться, або залишаться стабільними.

Наприклад, центральний банк або Федеральна резервна система можуть здійснювати стримувальну монетарну політику, продаючи державні облігації і казначейські векселі комерційним банкам. Зрештою, комерційні банки матимуть меншу кількість доступних грошей для кредитів, і, отже, вони підвищуватимуть відсоткові ставки. Незважаючи на те, що стримувальна монетарна політика уповільнює інфляцію, вона може перешкоджати економічному зростанню через зниження рівня споживання та інвестицій.

З іншого боку, експансивна монетарна політика – це макроекономічна стратегія, спрямована на стимулювання економіки шляхом збільшення пропозиції грошей. Наприклад, центральні банки можуть знижувати короткострокові відсоткові ставки, знижувати резервні вимоги й купувати цінні папери. Насамперед, експансивна монетарна політика сприяє економічному зростанню і зниженню безробіття. Крім того, ця політика може принести користь економіці через девальвацію валюти, що підвищує конкурентоспроможність експорту та робить економіку більш привабливою для іноземців. Однак експансивна монетарна політика збільшує рівень інфляції.

Норма резервування – це відсоток від загальної кількості депозитів, який центральні банки вимагають від комерційних банків зберігати як готівку. Норми резервування гарантують, що комерційні банки мають готівку в касі для зняття коштів.  Якщо центральний банк має намір збільшити кількість грошей в обігу, він зменшує норму резервування, щоб збільшити кількість грошей, яку комерційні банки можуть надати в позику. І навпаки, центральний банк збільшує норми банків, якщо йому потрібно зменшити пропозицію грошей.

По суті, центральні банки (такі як Федеральна резервна система) використовують монетарну політику як інструмент контролю припливу та відпливу грошей в економіці країни. Монетарна політика важлива, оскільки вона може створювати підйоми та спади в діловому циклі економіки.