Ризик контрагента є ключовим поняттям у світі фінансів та інвестицій. Це стосується ризику того, що одна сторона, яка бере участь у фінансовій операції, може не виконати своїх договірних зобов'язань, що призведе до фінансових втрат іншої сторони. Простіше кажучи, це ризик того, що сторона, з якою ви укладаєте угоду, не зможе або не захоче виконати свою частину угоди.
Ризик контрагента існує у різних сферах, зокрема у роздрібних банківських послугах і криптовалютах. Це може відбуватися як у публічному, так і в приватному секторах та стосуватися окремих осіб, корпорацій і урядів. Розуміння й управління ризиком контрагента має важливе значення для інвесторів, фінансових установ та регуляторних органів для забезпечення стабільності й цілісності фінансової системи.
Основним джерелом ризику контрагента є можливість дефолту чи неплатоспроможності. Якщо контрагент стає неплатоспроможним, це означає, що він не може виконати своїх фінансових зобов'язань, що може призвести до фінансових втрат для іншої сторони. Неплатоспроможність може виникнути з різних причин, таких як погане управління фінансами, економічний спад, операційні збої, юридичні суперечки чи шахрайство.
Давайте розглянемо приклад ризику контрагента у криптотранзакції. Аліса вирішує позичити ether (ETH) Бобу через DeFi-платформу. Умови транзакції закодовані в смартконтракті так: Боб розміщує токен A вартістю 1000 $ як забезпечення для позики в розмірі 700 $ в ETH від Аліси.
Тепер припустимо, що ціна токена А різко знижується до 500 $ через волатильність ринку. Якщо Боб не виконає зобов'язання за позикою, Аліса ризикує не отримати свої 700 $ назад у повному обсязі, тому що забезпечення тепер коштує лише 500 $.
На практиці у таких кредитних договорах є коефіцієнт ліквідації. Наприклад, коли вартість токена А падає до 850 $, смартконтракт може бути закодований так, щоб ліквідувати токен А Боба й уникнути збитків для Аліси. Але існує ймовірність того, що ліквідація відбулася недостатньо швидко, що все одно наражає Алісу на збитки.
Це приклад ризику контрагента у DeFi-просторі, де ризик пов'язаний з можливістю того, що позичальник не виконає свої зобов'язання, а кредитор зазнає збитків.
Для управління ризиками контрагента необхідно враховувати кілька чинників. По-перше, кредитоспроможність є важливим аспектом. Кредитоспроможність це можливість контрагента виконувати свої фінансові зобов'язання. Зазвичай вона оцінюється шляхом аналізу таких факторів, як кредитний рейтинг, фінансова звітність, коефіцієнт боргу, структура грошових потоків і перспективи галузі. Висока кредитоспроможність передбачає низький ризик контрагента, а низька кредитоспроможність вказує на вищий рівень ризику.
Іншим аспектом, який слід враховувати, є концентрація впливу. Концентрація впливу відноситься до ступеня, в якому сторона залежить від одного контрагента або невеликої групи контрагентів. Диверсифікація контрагентів допомагає знизити ризик концентрації і знижує загальний ризик контрагента. Як правило, для одного контрагента часто рекомендується ліміт ризику 10%, щоб запобігти надмірній концентрації ризику. Однак на практиці цей поріг може бути вищим або нижчим.
З іншого боку, умови договору грають вирішальну роль. Договірні угоди повинні включати положення щодо зниження ризиків контрагента, такі як вимоги до забезпечення, маржин-коли й положення про розірвання. Ці положення допомагають захистити інтереси залучених сторін і забезпечують механізм зниження можливих збитків у разі невиконання зобов'язань.
Забезпечення є ефективною стратегією зниження ризику під час управління ризиком контрагента. Воно включає вимогу до контрагента надати забезпечення, як правило, у формі активів, таких як готівка або цінні папери, як захід проти можливих збитків. У разі дефолту, забезпечення може бути ліквідовано для покриття збитків.
Ретельний моніторинг і активне управління ризиками потрібні для управління ризиком контрагента. Регулярний моніторинг фінансового стану й кредитоспроможності контрагентів може допомогти виявити тривожні ознаки та потенційні ризики дефолту. Якщо виникають будь-які тривожні сигнали, можуть знадобитися запобіжні заходи, такі як скорочення ризиків, перегляд умов або пошук альтернативних контрагентів.
Складні відсотки – це відсотки, накопичені на основну суму на додаток до відсотків за попередні періоди. За...