Коротко розглянемо два механізми консенсусу, які складають PoSA:
Proof of Stake (PoS) – це механізм консенсусу, за допомогою якого валідатори вибираються для створення нового блоку на основі їхньої частки стейкінгу в мережі. З іншого боку, Proof of Authority (PoA) – це модель, де валідатори попередньо обираються на основі їхньої репутації, тому валідаторам не потрібно здійснювати стейкінг, оскільки їхня надійність є ключовим фактором.
Однак PoSA має потенційні недоліки, насамперед ризик централізації. Якщо пул валідаторів недостатньо різноманітний, існує ймовірність того, що валідатори можуть вступити в змову й потенційно порушити роботу мережі. Однак, зазвичай, це малоймовірно, оскільки це суперечило б репутації валідаторів.
Механізм консенсусу Proof of Staked Authority, попри надійність і безпеку, має як сильні сторони, так і недоліки. Вміло поєднуючи найкращі можливості PoS і PoA, PoSA прокладає шлях до збалансованого механізму консенсусу для інституційного прийняття та децентралізованої економіки. Однак цей прогрес також передбачає вимогу до розумного нагляду й постійної адаптації для помʼякшення і подолання потенційних проблем.
Proof of Work – це механізм криптовалютного консенсусу, за допомогою якого майнери використовують спеціальн...