Переваги та недоліки блокчейну

Більшість блокчейнів спроєктовано як децентралізовану базу даних, що функціонує як розподілена цифрова книга. Ці блокчейн-реєстри записують та зберігають дані в блоках, які організовані в хронологічній послідовності та пов'язані за допомогою криптографічних доказів. Створення блокчейн-технології принесло багато переваг у різних галузях, забезпечивши підвищену безпеку в ненадійних середовищах. Проте його децентралізований характер має деякі недоліки. Наприклад, порівняно з традиційними централізованими базами даних, блокчейни мають обмежену ефективність і вимагають збільшеної ємності сховища.

Переваги

Розподіленість

Оскільки дані блокчейну часто зберігаються на тисячах пристроїв у розподіленій мережі нод, система і дані мають високу стійкість до технічних збоїв і шкідливих атак. Кожна нода мережі здатна дублювати та зберігати копію бази даних, і тому немає єдиної точки відмови: відключення однієї ноди не впливає на доступність або безпеку мережі.

В той час, коли багато звичайних баз даних опираються на один або декілька серверів і більш вразливі для технічних збоїв і кібератак.

Стабільність

Підтверджені блоки навряд чи буде скасовано, а це означає, що після того, як дані були зареєстровані в блокчейні, їх дуже складно видалити або змінити. Це робить блокчейн чудовою технологією для зберігання фінансових записів або будь-яких інших даних, де потрібно проводити аудити, оскільки кожна зміна відстежується та постійно записується у розподіленому та публічному реєстрі.

Наприклад, компанія може використовувати блокчейн-технологію для запобігання шахрайству з боку своїх співробітників. У цьому сценарії блокчейн може забезпечити безпечний та стабільний запис усіх фінансових транзакцій, що відбуваються всередині компанії. Співробітнику буде набагато складніше приховати підозрілі транзакції.

Система, яка не потребує довіри

У більшості традиційних платіжних систем транзакції залежать не тільки від двох залучених сторін, а й від посередника, такого як банк, компанія, яка випускає кредитні картки, або постачальника платіжних послуг. При використанні блокчейн-технології у цьому немає необхідності, оскільки розподілена мережа нод перевіряє транзакції за допомогою процесу, відомого як майнінг. З цієї причини блокчейн часто називають системою "без довіри".

Таким чином, блокчейн-система зводить нанівець ризик довіри до однієї організації, а також знижує загальні витрати та комісію за транзакції, оминаючи посередників та третіх осіб.

Недоліки

Атаки 51%

Алгоритм консенсусу Proof of Work , що захищає блокчейн Bitcoin довів свою ефективність протягом багатьох років. Тим не менш, є декілька потенційних атак, які можуть бути виконані проти блокчейн-мереж, і атаки 51% є одними з найбільш обговорюваних. Така атака може статися, якщо одному об'єкту вдасться контролювати понад 50% хеш-потужності мережі, що врешті-решт дозволить їм порушити роботу мережі, навмисно виключивши або змінивши порядок транзакцій.

Незважаючи на те, що це теоретично можливо, ще ніколи не було здійснено успішної атаки 51% на блокчейні Bitcoin. У міру того, як мережа стає більшою, підвищується безпека, і малоймовірно, що майнери інвестуватимуть великі суми грошей та ресурси для атаки на Bitcoin, оскільки вони краще винагороджуються за чесні дії. Крім цього, успішна атака 51% зможе змінити останні транзакції тільки на короткий період часу, оскільки блоки пов'язані за допомогою криптографічних доказів (зміна більш старих блоків вимагатиме неймовірних рівнів обчислювальної потужності). Крім того, блокчейн Bitcoin дуже стійкий і швидко адаптується у відповідь на атаку.

Зміна даних

Ще одним недоліком блокчейн-систем є те, що після додавання даних у блокчейн, їх дуже складно змінити. Хоча стабільність є однією з переваг блокчейну, це не завжди добре. Зміна даних або коду блокчейну зазвичай вимагає великих зусиль і часто вимагає хард-форку, коли один ланцюг залишається та створюється новий.

Приватні ключі

Блокчейн використовує криптографію з публічним ключем (тобто асиметричну), щоб надати користувачам право власності на свої одиниці криптовалюти (або будь-які інші блокчейн-дані). Кожна блокчейн-адреса має відповідний приватний ключ. Хоча адресою можна поділитись, приватний ключ слід тримати в секреті. Користувачам потрібен приватний ключ для доступу до своїх коштів, що означає, що вони діють як власний банк. Якщо користувач втрачає свій приватний ключ, гроші фактично губляться, і він нічого не може з цим зробити.

Неефективність

Блокчейни, особливо ті, що використовують Proof of Work, вкрай неефективні. Оскільки майнінг є висококонкурентним і кожні десять хвилин виявляється лише один переможець, робота кожного другого майнера марнується. Оскільки майнери постійно намагаються збільшити свою обчислювальну потужність, щоб вони мали більше шансів знайти дійсний хеш блоку – ресурси, що використовуються мережею Bitcoin, значно збільшилися за останні декілька років, і в даний час вона споживає більше енергії, ніж багато країн, таких як Данія, Ірландія та Нігерія.

Зберігання

Блокчейн-реєстри можуть згодом стати дуже великими. Блокчейн Bitcoin в даний час вимагає близько 200 ГБ дискового простору. Поточне зростання розміру блокчейну, мабуть, випереджає розвиток жорстких дисків, і мережа ризикує втратити ноди, якщо реєстр стане занадто великим для завантаження та зберігання окремими особами.

Заключні думки

Незважаючи на недоліки, блокчейн технологія має деякі унікальні переваги, і вона безумовно нікуди не подінеться. На нас ще чекає довгий шлях до масового прийняття, але багато галузей вже усвідомлюють переваги та недоліки блокчейн-систем. У найближчі декілька років компанії та уряди, швидше за все, експериментуватимуть із новими додатками, щоб з'ясувати, де блокчейн-технологія приносить найбільшу користь.